Вимоги до кількості зошитів з математики, контрольних робіт і тематичних оцінювань, здійснення записів у класних журналах
1. Кількість і призначення учнівських зошитів
Для виконання усіх видів письмових робіт потрібно мати таку кількість зошитів з математики:
· 5–6 класи – два зошити;
· 7–9 класи – два зошити з алгебри і один з геометрії;
· 10–11 класи – один зошит з алгебри та початків аналізу та один з геометрії;
· для контрольного робіт з усіх дисциплін передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються протягом навчального року в загальноосвітньому навчальному закладі.
2. Види письмових робіт
Основними видами класних і домашніх письмових робіт з математики є:
· розв’язування задач і вправ з математики;
· оформлення результатів виконання лабораторних, практичних робіт (відповідно до навчальних програм);
· складання таблиць, схем, написання рефератів тощо;
· самостійні та контрольні роботи.
·
3. Порядок перевірки письмових робіт
3.1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.
3.2. Зошити, в яких виконуються навчальні класні та домашні роботи перевіряються:
· у 5–6 класах з математики – один раз на тиждень;
· у 7–9 класах з алгебри та геометрії – один раз на два тижні;
· у 10 – 11 класах з математики – двічі на місяць.
Оплата за перевірку зошитів для навчальних класних і домашніх робіт з математики має здійснюватися відповідно до «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», що затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.05.1993 р. за № 56.
3.3. Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється в класний журнал наприкінці вивчення кожної теми (підтеми) окремою колонкою в журналі і враховується як поточна до найближчої тематичної.
3.4. Виставляючи оцінку за ведення зошита з математики, слід враховувати такі критерії:
- наявність різних видів робіт;
- якість виконання робіт;
- охайність;
- уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).
Виставляючи оцінку за ведення зошита з математики, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).
4. Кількість контрольних робіт
4.1. Враховуючи можливості вчителя впродовж вивчення теми виявляти рівень засвоєння програмового матеріалу засобами навчальних письмових робіт і усних відповідей учнів, доцільно проводити таку кількість тематичних контрольних робіт з математики:
5 клас
Математика
(4 год на тиждень; у І семестрі – 64 год, у ІІ семестрі – 76 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Натуральні числа. Геометричні фігури і величини.
|
64
|
діагностична + 5
|
2
|
Дробові числа
|
64
|
4
|
3
|
Повторення та систематизація навчального матеріалу
|
12
|
1
|
Разом
|
140
|
11
|
* Час відведений на виконання контрольних робіт може варіюватися від 15 до 40 хвилин залежно від теми.
6 клас
Математика
(4 год на тиждень; у І семестрі – 64 год, у ІІ семестрі – 76 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Подільність чисел
|
10
|
діагностична + 1
|
2
|
Звичайні дроби
|
30
|
3
|
3
|
Відношення і пропорції
|
24
|
2
|
4
|
Раціональні числа та дії над ними
|
64
|
5
|
5
|
Повторення та систематизація навчального матеріалу
|
12
|
1
|
Разом
|
140
|
13
|
7 клас
Алгебра
(3 год на тиждень у І семестрі – 48 год, 2 год на тиждень у ІІ семестрі – 38 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Лінійні рівняння з однією змінною
|
9
|
діагностична
|
2
|
Цілі вирази
|
47
|
4
|
3
|
Функції
|
10
|
1
|
4
|
Системи лінійних рівнянь з двома змінними
|
14
|
1
|
5
|
Повторення та систематизація навчального матеріалу
|
6
|
1
|
Разом
|
86
|
8
|
Геометрія
(1 год на тиждень у І семестрі – 16 год, 2 год на тиждень у ІІ семестрі – 38 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Найпростіші геометричні фігури та їх властивості
|
4
|
діагностична
|
2
|
Взаємне розташування прямих на площині
|
12
|
1
|
3
|
Трикутники
|
18
|
2
|
4
|
Коло і круг. Геометричні побудови
|
14
|
1-2
|
5
|
Повторення та систематизація навчального матеріалу
|
6
|
1
|
Разом
|
54
|
6-7
|
8 клас
Алгебра
(2 год на тиждень; у І семестрі – 32 год, у ІІ семестрі – 38 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Раціональні вирази
|
32
|
діагностична + 2
|
2
|
Квадратні корені. Дійсні числа.
|
14
|
1
|
3
|
Квадратні рівняння
|
18
|
1
|
4
|
Повторення та систематизація навчального матеріалу
|
6
|
1
|
Разом
|
70
|
6
|
Геометрія
(2 год на тиждень; у І семестрі – 32 год, у ІІ семестрі – 38 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Чотирикутники
|
24
|
діагностична + 2
|
2
|
Подібність трикутників.
|
14
|
2
|
3
|
Многокутники. Площі многокутників.
|
10
|
1
|
4
|
Розв’язування прямокутних трикутників.
|
14
|
1
|
5
|
Повторення та систематизація навчального матеріалу.
|
8
|
1
|
Разом
|
70
|
8
|
8 клас
(поглиблене вивчення)
Алгебра
(5 год на тиждень; у І семестрі – 80 год, у ІІ семестрі – 95 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Повторення і систематизація навчального матеріалу
|
10
|
діагностична
|
2
|
Множини й операції над ними
|
10
|
1
|
3
|
Раціональні вирази
|
40
|
2
|
4
|
Нерівності
|
20
|
1
|
5
|
Квадратні корені. Дійсні числа
|
20
|
1
|
6
|
Квадратні рівняння
|
33
|
2
|
7
|
Подільність чисел
|
28
|
1
|
8
|
Повторення та систематизація навчального матеріалу
|
14
|
1
|
Разом
|
175
|
10
|
Геометрія
(3 год на тиждень4 у І семестрі – 48 год, у ІІ семестрі – 57 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Повторення
|
6
|
діагностична
|
2
|
Многокутники
|
17
|
1
|
3
|
Вписані та описані многокутники
|
16
|
1
|
4
|
Подібність трикутників
|
25
|
1
|
5
|
Розв’язування прямокутних трикутників
|
15
|
1
|
6
|
Многокутники. Площі многокутників
|
16
|
1
|
7
|
Повторення та систематизація навчального матеріалу
|
10
|
1
|
Разом
|
105
|
7
|
9 клас
Алгебра
(2 год на тиждень; у І семестрі – 32 год, у ІІ семестрі – 38 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Нерівності
|
16
|
діагностична + 2
|
2
|
Квадратична функція
|
22
|
2
|
3
|
Елементи прикладної математики
|
10
|
1
|
4
|
Числові послідовності
|
12
|
1
|
5
|
Повторення та систематизація навчального матеріалу
|
10
|
1
|
Разом
|
70
|
8
|
Геометрія
(2 год на тиждень; у І семестрі – 32 год, у ІІ семестрі – 38 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Розв’язування трикутників
|
16
|
діагностична + 2
|
2
|
Правильні многокутники
|
6
|
1
|
3
|
Декартові координати на площині
|
10
|
1
|
4
|
Геометричні перетворення
|
10
|
1
|
5
|
Вектори на площині
|
10
|
1
|
6
|
Початкові відомості зі стереометрії
|
8
|
1
|
7
|
Повторення та систематизація навчального матеріалу.
|
10
|
1
|
Разом
|
70
|
9
|
9 клас
(поглиблене вивчення)
Алгебра
(5 год на тиждень; у І семестрі – 80 год, у ІІ семестрі – 95 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Повторення та систематизація навчального матеріалу
|
10
|
діагностична
|
2
|
Доведення нерівностей
|
15
|
1
|
3
|
Квадратична функція
|
45
|
3
|
4
|
Системи рівнянь і нерівностей
|
33
|
2
|
5
|
Елементи прикладної математики
|
25
|
2
|
6
|
Послідовності
|
32
|
2
|
7
|
Повторення та систематизація навчального матеріалу
|
15
|
1
|
Разом
|
175
|
12
|
Геометрія
(3 год на тиждень; у І семестрі – 48 год, у ІІ семестрі – 57 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Повторення та систематизація навчального матеріалу
|
6
|
діагностична
|
2
|
Розв’язування трикутників
|
16
|
2
|
3
|
Правильні многокутники
|
8
|
1
|
4
|
Декартові координати на площині
|
18
|
2
|
5
|
Вектори на площині
|
19
|
2
|
6
|
Геометричні перетворення
|
20
|
2
|
7
|
Початкові відомості зі стереометрії
|
8
|
1
|
8
|
Повторення та систематизація навчального матеріалу
|
10
|
1
|
Разом
|
105
|
12
|
10 клас
(рівень стандарту)
Програма рівню стандарту передбачає як сумісне, так і роздільне вивчення геометрії та алгебри і початків аналізу. У разі сумісного вивчення алгебри і початків аналізу та геометрії у 10-му класі розподіл навчального часу на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт можуть бути такими:
Математика
(3 год на тиждень; у І семестрі – 48 год, у ІІ семестрі – 57 год)
№
теми
|
Назва теми
|
Кількість
годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Вступ
|
2
|
діагностична
|
2
|
Функції, їхні властивості і графіки
|
22
|
1
|
3
|
Паралельність прямих і площин у просторі
|
22
|
1
|
4
|
Тригонометричні функції
|
26
|
1
|
5
|
Перпендикулярність прямих і площин у просторі
|
22
|
1
|
6
|
Резерв часу і повторення
|
9
|
1
|
Разом:
|
105
|
6
|
У разі роздільного вивчення алгебри і початків аналізу та геометрії у 10-му класі доцільно розглядати теми у тому самому обсязі.
Орієнтовний тематичний план роздільного вивчення алгебри і початків аналізу і геометрії може бути таким:
Алгебра та початки аналізу
(1 год на тиждень у I семестрі — 16 год, 2 год на тиждень у II семестрі — 38 год)
№
теми
|
Назва теми
|
Кількість
годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Вступ
|
1
|
діагностична
|
2
|
Функції, їхні властивості і графіки
|
22
|
1
|
3
|
Тригонометричні функції
|
26
|
1
|
4
|
Резерв часу і повторення
|
5
|
1
|
Разом:
|
54
|
4
|
Геометрія
(2 год на тиждень у I семестрі — 32 год, 1 год на тиждень у II семестр — 19 год)
№
теми
|
Назва теми
|
Кількість
годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Вступ
|
1
|
-
|
2
|
Паралельність прямих і площин у просторі
|
22
|
1
|
3
|
Перпендикулярність прямих і площин у просторі
|
22
|
1
|
4
|
Резерв часу і повторення
|
6
|
1
|
Разом:
|
51
|
3
|
10 клас
(академічний рівень)
Алгебра і початки аналізу
(2 години на тиждень; у I семестрі — 32 год, у II семестрі — 38 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість
годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Функції, рівняння і нерівності
|
12
|
1
|
2
|
Степенева функція
|
14
|
2
|
3
|
Тригонометричні функції
|
20
|
2
|
4
|
Тригонометричні рівняння і нерівності
|
16
|
1
|
5
|
Систематизація та узагальнення, резервний час
|
8
|
1
|
Разом:
|
70
|
7
|
Геометрія
(2 години на тиждень; у I семестрі — 32 год, у II семестрі — 38 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість
годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Систематизація та узагальнення фактів і
методів планіметрії.
|
8
|
діагностична
|
2
|
Вступ до стереометрії.
|
6
|
-
|
3
|
Паралельність прямих і площин у просторі.
|
22
|
2
|
4
|
Перпендикулярність прямих і площин у просторі.
|
26
|
1
|
5
|
Систематизація та узагальнення, резервний час.
|
8
|
1
|
Разом:
|
70
|
4
|
Програмою передбачено резерв навчального часу, а також години для повторення, узагальнення й систематизації вивченого матеріалу. Спосіб використання резервного часу вчитель може обрати самостійно: для повторення на початку навчального року матеріалу, який вивчався у попередніх класах, як додаткові години на вивчення окремих тем, якщо вони важко засвоюються учнями, для проведення інтегрованих з профільними предметами уроків тощо
10 клас
(профільний рівень)
Алгебра і початки аналізу
(5 годин на тиждень; у І семестрі – 80 год, у ІІ семестрі – 95 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Функції, многочлени, рівняння і нерівності
|
60
|
3
|
2
|
Степенева функція
|
30
|
2
|
3
|
Тригонометричні функції
|
30
|
2
|
4
|
Тригонометричні рівняння і нерівності
|
35
|
2
|
5
|
Систематизація та узагальнення, резервний час
|
20
|
1
|
Разом:
|
175
|
10
|
Геометрія
( 4 години на тиждень; у I семестрі — 64 год, у II семестрі — 76 год)
№
теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Систематизація та узагальнення фактів і методів планіметрії
|
20
|
2
|
2
|
Вступ до стереометрії.
|
10
|
1
|
3
|
Паралельність прямих і площин у просторі.
|
30
|
2
|
4
|
Перпендикулярність прямих і площин у просторі.
|
35
|
2
|
5
|
Систематизація та узагальнення навчального матеріалу, резервний час.
|
10
|
1
|
Разом:
|
140
|
8
|
Зауважимо, що рішення про розподіл годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.
10 клас
(поглиблене вивчення)
Алгебра і початки аналізу
(5 годин на тиждень; у І семестрі – 80 год, у ІІ семестрі – 95 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість
годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Повторення і систематизація навчального матеріалу з курсу алгебри 8-9 класів
|
20
|
1
|
2
|
Елементи математичної логіки
|
10
|
1
|
3
|
Степенева функція
|
35
|
2
|
4
|
Тригонометричні функції
|
35
|
2
|
5
|
Тригонометричні рівняння і нерівності
|
35
|
2
|
6
|
Числові послідовності
|
25
|
1
|
7
|
Систематизація та узагальнення, резервний час
|
15
|
1
|
Разом:
|
175
|
10
|
Геометрія
(4 години на тиждень; у I семестрі — 64 год, у II семестрі — 76 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Систематизація та узагальнення фактів і методів планіметрії
|
28
|
2
|
2
|
Вступ до стереометрії
|
12
|
1
|
3
|
Паралельність прямих і площин у просторі.
|
40
|
2
|
4
|
Перпендикулярність прямих і площин у просторі
|
40
|
2
|
5
|
Систематизація та узагальнення навчального матеріалу, резервний час
|
20
|
1
|
Разом:
|
140
|
8
|
11 клас
(рівень стандарту)
Програма рівню стандарту передбачає як сумісне, так і роздільне вивчення геометрії та алгебри і початків аналізу.
У разі сумісного вивчення алгебри і початків аналізу та геометрії у 10-му класі розподіл навчального часу на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт можуть бути такими:
Математика
(3 год на тиждень; у І семестрі – 48 год, у ІІ семестрі – 57 год)
№
теми
|
Назва теми
|
Кількість
годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Повторення курсу математики 10 класу
|
2
|
-
|
2
|
Показникова та логарифмічна функції
|
12
|
1
|
3
|
Координати і вектори
|
10
|
1
|
4
|
Похідна та її застосування
|
14
|
1
|
5
|
Інтеграл та його застосування
|
10
|
1
|
6
|
Геометричні тіла. Об’єми та площі поверхонь геометричних тіл
|
37
|
2
|
7
|
Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей і математичної статистики
|
10
|
1
|
8
|
Резервний час і повторення
|
10
|
1
|
Разом:
|
105
|
8
|
У разі роздільного вивчення алгебри і початків аналізу та геометрії у 11-му класі доцільно розглядати теми у тому самому обсязі.
Орієнтовний тематичний план роздільного вивчення алгебри і початків аналізу і геометрії може бути таким:
Алгебра та початки аналізу
(1 год на тиждень у I семестрі — 16 год, 2 год на тиждень у II семестрі — 38 год)
№
теми
|
Назва теми
|
Кількість
годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Вступ
|
1
|
-
|
2
|
Показникова та логарифмічна функції
|
12
|
1
|
3
|
Похідна та її застосування
|
14
|
1
|
4
|
Інтеграл та його застосування
|
10
|
1
|
5
|
Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей і математичної статистики
|
10
|
1
|
6
|
Резервний час і повторення
|
7
|
1
|
Разом:
|
54
|
5
|
Геометрія
(2 год на тиждень у I семестрі — 32 год, 1 год на тиждень у II семестр — 19 год)
№
теми
|
Назва теми
|
Кількість
годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Вступ
|
1
|
-
|
2
|
Координати і вектори
|
10
|
1
|
3
|
Геометричні тіла. Об’єми та площі поверхонь геометричних тіл
|
37
|
2
|
4
|
Резервний час і повторення
|
3
|
-
|
Разом:
|
51
|
3
|
11 клас
(академічний рівень)
Зміст навчання математики структуровано за темами двох навчальних курсів „Алгебра і початки аналізу” та «Геометрія» із зазначенням кількості годин на їх вивчення. Такий розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним. Вчителям і авторам підручників надається право коригувати його залежно від прийнятої методичної концепції та конкретних навчальних ситуацій.
Алгебра і початки аналізу
(3 год на тиждень; у І семестрі – 48 год, у ІІ семестрі – 57 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість
годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Похідна та її застосування
|
26
|
2
|
2
|
Показникова та логарифмічна функції
|
22
|
1-2
|
3
|
Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей і математичної статистики
|
12
|
1
|
4
|
Інтеграл та його застосування
|
20
|
1
|
5
|
Повторення курсу алгебри і початків аналізу
|
19
|
1
|
Резервний час
|
6
|
-
| |
Разом:
|
105
|
6-7
|
Геометрія
(2 год на тиждень; у I семестрі — 32 год, у II семестрі — 38 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість
годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Координати, геометричні перетворення та вектори у просторі
|
8
|
1
|
2
|
Многогранники
|
16
|
1
|
3
|
Тіла обертання
|
14
|
1
|
4
|
Обєми та площі поверхонь геометричних тіл
|
14
|
1
|
5
|
Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу, розвязування задач
|
8
|
1
|
Резервний час
|
2
|
-
| |
Разом:
|
70
|
5
|
Програмою передбачено резерв навчального часу, а також години для повторення, узагальнення й систематизації вивченого матеріалу. Спосіб використання резервного часу вчитель може обрати самостійно: для повторення на початку навчального року матеріалу, який вивчався у попередніх класах, як додаткові години на вивчення окремих тем, якщо вони важко засвоюються учнями, для проведення інтегрованих з профільними предметами уроків тощо.
11 клас
(профільний рівень)
Алгебра і початки аналізу
(5 годин на тиждень; у I семестрі — 80 год, у II семестрі — 95 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Границя та неперервність функції. Похідна та її застосування
|
50
|
3
|
2
|
Показникова та логарифмічна функції
|
25
|
2
|
3
|
Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей і математичної статистики
|
15
|
1
|
4
|
Інтеграл та його застосування
|
25
|
2
|
5
|
Рівняння, нерівності та їх системи. Узагальнення та систематизація
|
20
|
1
|
6
|
Повторення курсу алгебри і початків аналізу
|
35
|
1
|
Резервний час
|
5
|
-
| |
Разом:
|
175
|
10
|
Геометрія
(4 години на тиждень; у I семестрі — 64 год, у II семестрі — 76 год)
№
теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Координати, геометричні перетворення та вектори у просторі
|
32
|
2
|
2
|
Многогранники
|
28
|
2
|
3
|
Тіла обертання
|
20
|
1
|
4
|
Обєми та площі поверхонь геометричних тіл
|
36
|
2
|
5
|
Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу, розвязування задач
|
20
|
1
|
Резервний час
|
4
|
-
| |
Разом:
|
140
|
8
|
11 клас
(поглиблене вивчення)
Алгебра і початки аналізу
(5 годин на тиждень; у I семестрі — 80 год, у II семестрі — 95 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість
годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Границя та неперервність функції.
|
15
|
1
|
2
|
Похідна та її застосування
|
35
|
2
|
3
|
Показникова та логарифмічна функції
|
25
|
2
|
4
|
Інтеграл та його застосування
|
25
|
2
|
5
|
Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей і математичної статистики
|
25
|
1
|
6
|
Комплексні числа та многочлени
|
25
|
2
|
7
|
Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу, розв’язування задач
|
20
|
1
|
Резервний час
|
5
|
-
| |
Разом:
|
175
|
11
|
Геометрія
(4 години на тиждень; у I семестрі — 64 год, у II семестрі — 76 год)
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин
|
Кількість контрольних робіт
|
1
|
Координати, геометричні перетворення та вектори у просторі
|
32
|
2
|
2
|
Многогранні кути
|
12
|
1
|
3
|
Многогранники
|
28
|
2
|
4
|
Тіла обертання
|
20
|
1
|
5
|
Обєми та площі поверхонь геометричних тіл
|
36
|
2
|
6
|
Повторення, узагальнення та система-тизація навчального матеріалу, розв’язування задач
|
20
|
1
|
Резервний час
|
4
|
-
| |
Разом:
|
140
|
9
|
4.2. Для запобігання перевантаження учнів час проведення контрольних робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора навчального закладу за погодженням із вчителями.
Впродовж одного робочого дня учні можуть виконувати письмову контрольну роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня – не більше ніж з трьох. Під час планування контрольних робіт у кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього семестру, не допускаючи накопичення письмових (контрольних) робіт наприкінці семестру, навчального року.
5. Використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків
Потребує окремого коментаря питання щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків. Учитель математики може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо:
- посібник має гриф "Схвалено до використання у навчально-виховному процесі";
- від дати надання грифу посібникові минуло не більше п'яти років;
- посібник має місце (відведені окремі рядки) для вписування додаткового матеріалу в зміст конспекту уроку (для реалізації творчого підходу словесника).
Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію "спеціаліст", повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.
Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки України і схвалена до використання у навчально-виховному процесі: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України".
Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф міністерства, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти міністерства.
Навчально-методична література, яка має гриф міністерства і схвалена до використання у загальноосвітніх навчальних закладах, щорічно зазначається в Переліку програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України».
6. Орфографічний режим
ОРФОГРАФІЧНИЙ РЕЖИМ У ШКОЛІ, або єдиний мовний режим — сукупність єдиних організаційних і методичних вимог, виконання яких учителями та учнями сприяє зміцненню й розвитку навичок грамотного письма й культури мови школярів.
6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).
6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають чотири клітинки.
6.3. Дату класної чи домашньої роботи з математики у 5 - 9 класах записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому - вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:
Перше жовтня
Класна робота
у 10 - 12 класах у робочих зошитах із математики - інше оформлення: на полі зазначають дату цифрами.
У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується лише дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота:
Перше жовтня
Взаємне розташування прямих на площині
6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.
6.5. Зразок підпису зошита:
Зошит
для робіт з математики (алгебри, алгебри і початків аналізу, геометрії)
учня 8-А класу
СЗШ N 24 м . Києва
Кучеренка Захара
Зошит
для контрольних робіт
з математики (алгебри, алгебри і початків аналізу, геометрії)
учениці 10-А класу
Полтавського НВК N 10
Косенко Ганни
7. Порядок ведення класного журналу
Класний журнал (далі - журнал) – це обов’язковий документ загальноосвітнього навчального закладу, в якому фіксуються результати навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо.
Ведення журналу здійснюється класним керівником та вчителями. Вони несуть особисту відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів.
Записи в журналі ведуться державною мовою.
Записи проводяться чорнилами (пастою) одного (чорного або синього) кольору, чітко й охайно. На сторінках журналу не допускаються будь-які виправлення. У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою.
Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою н.
Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.
У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських занять) дата і тема кожного уроку (семінару) записуються окремо.
Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах.
У разі не атестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а)).
У графі «Зміст уроку» відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо.
У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.
У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання записує «заміна», прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.
У розділі III журналу «Облік проведення навчальних екскурсій та практики» вчителем записується дата і зміст проведення навчальних екскурсій, навчальної практики, що проводяться у терміни, визначені Міністерством освіти і науки України на ці види навчальної діяльності.
Поруч із тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин її проведення.
Перевірка керівником (заступником керівника) навчального закладу стану ведення журналу здійснюється протягом навчального року не менше 4 разів.
У розділі VIII «Зауваження до ведення журналу» керівник загальноосвітнього навчального закладу, його заступник та особи, уповноважені відповідними органами управління освітою, які мають право здійснювати контроль за діяльністю навчального закладу, записують зауваження до ведення журналу із зазначенням дати перевірки, та у разі необхідності, - термін усунення зауважень. Учитель ставить підпис та дату про ознайомлення із зауваженнями та, за необхідності, - відмітку про усунення недоліків.
8. Виставлення оцінок до класного журналу
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).
Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати.
При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)).
Тематична оцінка не підлягає коригуванню.
Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання знань.
Отже, за І семестр, наприклад, у 9 класі з кількістю 2 годин на тиждень, семестровий бал виводять на основі трьох тематичних. При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.
Наприклад, за відсутності однієї тематичної оцінки (учень був не атестований (н\а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а».
Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці І семестр має стояти запис – не атестований(а) – (н\а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.
У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.
Наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступник) та членів комісії: голови методичного об’єднання, вчителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.
Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного об’єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.
На голову комісії покладається відповідальність за об'єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.
У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.
За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше 10 червня поточного навчального року.
Підвищення семестрової оцінки учнями:
- 9-х класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;
- 10-11(12)-х класів - не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.
Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.
У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.
У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).
Річна оцінка коригуванню не підлягає.
Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом ДПА без зазначення дати.
За бажанням випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти як державна підсумкова атестація можуть бути зараховані результати зовнішнього незалежного оцінювання, про що видається відповідний наказ керівника навчального закладу. У такому випадку результати зовнішнього незалежного оцінювання з конкретного предмету виставляються до журналу у колонку з надписом ДПА.
Прізвища учнів, які виявили бажання зараховувати результати зовнішнього незалежного оцінювання як державну підсумкову атестацію, до протоколів проведення державної підсумкової атестації з предмету не вносяться.
Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а)).
Немає коментарів:
Дописати коментар